П’єр Пойлієв, відповідаючи на запитання журналіста, підкреслив, що особисто визнає лише два гендери: чоловічий та жіночий. Це зауваження викликало широке обговорення в суспільстві, особливо на тлі активних дебатів щодо гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації.
Сексуальна орієнтація, як пояснює Пойлієв, є простим та зрозумілим явищем, що стосується сексуального тяжіння до людей тієї ж або протилежної статі. Він наголошує, що протягом останніх 30 років, проживаючи в Північній Америці, спостерігав за суспільною трансформацією, пов’язаною з цими питаннями. Проблеми, на його думку, почали виникати з появою концепції гендерної ідентифікації, яка виходить за рамки сексуальної орієнтації і стосується внутрішнього сприйняття особистістю самої себе.
Ця концепція, як вважає Пойлієв, призводить до суспільних проблем, коли особи починають вимагати від інших сприймати їхню гендерну ідентичність як об’єктивну реальність. Це може впливати на різні аспекти життя, включаючи доступ до жіночих туалетів, роздягалень та спортивних змагань, де біологічні чоловіки можуть домінувати над жінками.
Пойлієв також звертає увагу на потенційні ризики для дітей, пов’язані з терапіями та операціями зі зміни гендеру, що можуть мати довгострокові наслідки для їхнього здоров’я та психічного стану. Він підкреслює, що ці проблеми не існували, коли питання рівності стосувалися лише сексуальної орієнтації.
Ця дискусія відображає більш широкі суспільні тенденції та виклики, пов’язані з прийняттям різноманітності та інклюзії. Вона також піднімає питання про те, як суспільство може знайти баланс між повагою до індивідуальних прав і збереженням загальних норм та цінностей.