Три роки широкомасштабної війни в Україні залишили після себе відбиток на кожному з нас. Спогади про неймовірний страх, невизначеність і відсутність чіткого плану на початку конфлікту нагадують перші бомбардування та постійні сирени. Ситуація, яка панувала в 2014 році під час анексії Криму теж представляла собою певний етап морального випробування для нації.
З моменту вторгнення силами російської федерації на територію України, нація зіштовхнулася з шоком і нестачею конкретних обрисів майбутнього. Згідно даних ООН за 2022 рік, понад мільйон українців були змушені переїхати з окупованих територій. Проте тільки завдяки неймовірній стійкості українського громадянина та війкових зусиль вдалося витримати та продовжувати боротьбу.
Сьогодні українці знають свого супротивника, розуміють виклики, які стоять перед ними, і вже не відповідають страхом на сирени або негативні новини. Історичний контекст знову ж таки нагадує події Другої світової війни, коли така ж рішучість та витривалість були ключем до перемоги.
Спогади про бойові епізоди періодично повертаються в сни ветеранів, без жодного жалю про втрати противника. Важливо усвідомити, що війна ще не закінчилась. Завдяки українським солдатам і звичайним громадянам Україна витримує удари агресора. Українці пам’ятають усіх своїх героїв, які пожертвували найціннішим — своїм життям.
Успіх оборони України зобов’язаний також ширшому мобілізаційному залученню громадян. І сьогодні, як три роки тому, вони працюють по 30 годин на добу, демонструючи приклади неймовірної стійкості та самоорганізації. Дяка кожному, хто весь цей час зберігав віру у перемогу України. Честь і слава Україні!