Останній витік документів, отриманий командами InformNapalm та “Кибер Сопротивление”, відкриває завісу над тим, як санкції впливають на модернізацію Військово-Морського Флоту росії. Серед документів, які стосуються діяльності 243-го військового представництва Міноборони РФ, знайшлися докази серйозних труднощів, з якими стикається російський ВПК.
Одним із найяскравіших прикладів є стан єдиного російського авіаносця “Адмірал Кузнецов”, який з 2018 року перебуває на ремонті. Спочатку планувалося, що корабель повернеться до строю до 2024 року, однак через відсутність критично важливих компонентів, зокрема лічильників ходів для пневмогідроакумуляторів, ці плани зірвалися. Цікаво, що Невське ПКБ вирішило продовжити роботу без цих лічильників, що викликає питання щодо безпеки та ефективності такого рішення.
Інший приклад — ракетний крейсер “Адмірал Нахімов”, який перебуває на ремонті з 1999 року. Плани щодо його повернення до строю також були зірвані через відсутність іноземних компонентів.
Санкції також вплинули на спуск на воду пограничного сторожового корабля 235 “Пурга”, призначеного для бойових дій в Арктиці. Його спуск на воду був затриманий майже на рік і відбувся лише в червні 2023 року.
Крім того, на фрегатах проекту “Адмірал Горшков” протягом 2023 року було зафіксовано 11 випадків поломок корабельного прицільного приладу УВ-450, який містить 242 компоненти іноземного виробництва. Це ще раз підкреслює залежність російського ВПК від іноземних технологій.
Окрім санкцій, важливим фактором є також некомпетентність та недбалість російських військових, які включають до списку критичних компонентів такі речі, як мікрохвильовки Panasonic, різаки для паперу IDEAL та італійські кавоварки M21 Junior. Це може бути як спробою приховати реальні проблеми, так і проявом байдужості до своїх обов’язків.
Цей витік документів нагадує нам про важливість санкцій як інструменту впливу на агресора. Коли санкції будуть зняті, можливо, ми будемо з ностальгією згадувати ці часи, коли вони допомагали стримувати російську військову машину.